голосування

голосува́ння

-я, с.

Дія за знач. голосувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосування — голосува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. голосування — [голосуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. Голосування — Основний спосіб прийняття рішень з усіх питань в масонстві, може бути відкритим і таємним (Балотування (див.)). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. голосування — ГОЛОСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. голосува́ти. Голосування тривало вже недовго (Н. Кобринська); Виборці з далекого села, що на досвітках вийшли, щоб голосування не спізнити, під лісом спочивають (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. голосування — Голосува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. голосування — ГОЛОСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. голосува́ти. Голосування тривало вже недовго (Кобр., Вибр., 1954, 66); Вибори партійних органів проводяться закритим (таємним) голосуванням (Статут КПРС, 1961, 12). Словник української мови в 11 томах
  7. голосування — Голосува́ння, -ня с. Голосованіе, баллотировка. Словник української мови Грінченка