1. Великий тлумачний словник сучасної мови

голосувати

голосува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь.

2》 перех. Обирати кого-небудь, вирішувати що-небудь поданням голосів.

3》 розм. Підняттям руки просити (попросити) водія подорожньої машини взяти з собою, довезти куди-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосувати — голосува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. голосувати — Голосува́ти (за ким?, за чим?; на кого?, на що?). Голосувати (за кого?, за що?). Також найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б., 1895, 7, 3); При виборах двірника, писаря і т. Українська літературна мова на Буковині
  3. голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. за кого – що і без дод. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В. Словник української мови у 20 томах
  4. голосувати — Голосува́ти, -су́ю, -су́єш, -су́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135); — За мир голосуєм, бо миру Скрізь прагнуть народи землі (Ус., На. Словник української мови в 11 томах
  6. голосувати — Голосувати, -сую, -єш гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого. Словник української мови Грінченка