голосувати
Голосува́ти (за ким?, за чим?; на кого?, на що?). Голосувати (за кого?, за що?). Також найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б., 1895, 7, 3); При виборах двірника, писаря і т. д. може Рада громадска ухвалити, аби голосувати картками. Картками голосує ся на те, аби ніхто не знав, хто за ким голосує, та й аби відтак не було гніву (См.-Стоцький, Громада, 27); Клюб буде засадничо голосувати за удержавленєм желізниць, тому що уважає за користне для публики, як желізниці находять ся в державнім заряді (Б., 1909, 56, 1); Промовець оповідає, як виборців україньских силують лісничі голосувати на польских кандидатів (Б., 1907, 73, 2)
// пол. głosować (па kogoś, па coś; za kimś, za czymś) — голосувати (за кого?, за що?).
Значення в інших словниках
- голосувати — голосува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- голосувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. 2》 перех. Обирати кого-небудь, вирішувати що-небудь поданням голосів. 3》 розм. Підняттям руки просити (попросити) водія подорожньої машини взяти з собою, довезти куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. за кого – що і без дод. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В. Словник української мови у 20 томах
- голосувати — Голосува́ти, -су́ю, -су́єш, -су́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135); — За мир голосуєм, бо миру Скрізь прагнуть народи землі (Ус., На. Словник української мови в 11 томах
- голосувати — Голосувати, -сую, -єш гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого. Словник української мови Грінченка