голофан
ГОЛОФА́Н, а, ч.
Ковпак із прозорого скла, який застосовується в освітлювальних приладах для відбиття, заломлювання та розсіювання світла.
Голофани виготовляють способом пресування рідкої скляної маси в спеціальних формах із ванадистої сталі з точно обробленими поверхнями й призмами (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me