голофан

ГОЛОФА́Н, а, ч.

Ковпак із прозорого скла, який застосовується в освітлювальних приладах для відбиття, заломлювання та розсіювання світла.

Голофани виготовляють способом пресування рідкої скляної маси в спеціальних формах із ванадистої сталі з точно обробленими поверхнями й призмами (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me