голоцен

ГОЛОЦЕ́Н, у, ч.

Сучасна епоха антропогенового періоду розвитку Землі, яка охоплює післяльодовиковий період.

Протягом голоцену суша й моря набули сучасних контурів, склалися географічні зони, сформувалися заплавні тераси рік і торфовища (з наук.-попул. літ.);

В атлантичний період голоцену в лісостеповій Україні були сприятливі умови для широколистяних лісів (з навч. літ.);

Початок голоцену в Наддніпрянщині збігся з початком нової історичної доби – мезоліту, або середнього кам'яного віку (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоцен — голоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. голоцен — Голоцен — Holocene, Postglacial Epoch — *Holozän, Postglazialzeit — сучасна (пізня) епоха антропогенового періоду, яка охоплює післяльодовиковий час. Почався бл. 12 тис. р. тому. Протягом Г. суша і моря набули сучасних контурів, склалися геогр. зони, сформувалися заплавні тераси рік і торфовища. Гірничий енциклопедичний словник
  3. голоцен — -у, ч. Сучасна геологічна епоха, що розпочалася після останнього материкового зледеніння Європи. Становить другий, верхній відрізок антропогену. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голоцен — Доба польодова Словник чужослів Павло Штепа
  5. голоцен — голоце́н (від голо... і ...цен) сучасна епоха геологічної історії Землі, яка становить другий, верхній відрізок антропогену. Розпочався 10 – 12 тис. років тому. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. голоцен — Молодша епоха четвертинного періоду, яка охоплює післяльодовиковий період, сучасний етап історії Землі; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія