голоценовий
ГОЛОЦЕ́НОВИЙ, а, е.
Стос. до голоцену.
Перший (голоценовий) кліматичний оптимум існував в Арктиці приблизно у 9–2,5 тис. до н. е. (з наук. літ.);
У сучасний (голоценовий) палеогеографічний етап від Балтійського і майже до Чорного моря простягались дикі дрімучі ліси, але людина потіснила їх південну межу далеко на північ (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me