1. Словник української мови у 20 томах

голоцюцьок

ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал.

Голопуцьок (у 1 знач.).

Павлик .. раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Нечуй-Левицький);

– А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: “Що оце, мамо?” – “То, кажу, птичачі [пташині] діти такі” (А. Тесленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоцюцьок — голоцю́цьок іменник чоловічого роду, істота безпере пташеня діал. Орфографічний словник української мови
  2. голоцюцьок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
  3. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки:. «Що оце, мамо?» — «То, кажу, птичачі [пташині] діти такі» (Тесл., Вибр., 1936, 46). Словник української мови в 11 томах
  4. голоцюцьок — Голоцюцьок, -цька м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150. Словник української мови Грінченка