1. Орфографічний словник української мови

голоцюцьок

голоцю́цьок

іменник чоловічого роду, істота

безпере пташеня

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). Павлик .. раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Нечуй-Левицький); – А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: “Що оце, мамо?” – “То, кажу, птичачі [пташині] діти такі” (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  2. голоцюцьок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
  3. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки:. «Що оце, мамо?» — «То, кажу, птичачі [пташині] діти такі» (Тесл., Вибр., 1936, 46). Словник української мови в 11 томах
  4. голоцюцьок — Голоцюцьок, -цька м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150. Словник української мови Грінченка