голоцюцьок

МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКА пестл., КРИШЕНЯ́ пестл., КРИ́ХТА пестл. (дуже мала дитина або тварина). І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп'ята, Що із цим же ім'ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко); З хати, двері в яку були прочинені, вирачкувало замурзане по самісінькі вуха дитинча (М. Олійник); Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (М. Стельмах); Віддала Пазя дитиня до мене, а сама до Львова в мамки (Лесь Мартович); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони (вівці) під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... (М. Рильський); Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Ганна Барвінок); .- Він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити. Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити своїх пуцьвірінків (М. Стельмах); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець); Дитинка вродилась. Мене ґаздиня з служби геть нагнала (І. Франко); Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко); .- Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (О. Довженко); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (О. Гончар); Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Леся Українка); Маленька встане: — Мамо, мамо, А де наш тато? (П. Воронько); З-за цегельні торохтів віз. Їхали молодиці з немовлятами (О. Кундзич); Іноді Максиму Тадейовичу випадало йти з дому в той час, коли мами і бабусі розбирали своїх крихіток з дитячого садка (Ю. Мартич); Спи, моя крихто, рости крилата, Дітки вже сплять малі (Я. Шпорта). — Пор. 1. дити́на.

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); — Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоцюцьок — голоцю́цьок іменник чоловічого роду, істота безпере пташеня діал. Орфографічний словник української мови
  2. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). Павлик .. раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Нечуй-Левицький); – А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: “Що оце, мамо?” – “То, кажу, птичачі [пташині] діти такі” (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  3. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки:. «Що оце, мамо?» — «То, кажу, птичачі [пташині] діти такі» (Тесл., Вибр., 1936, 46). Словник української мови в 11 томах
  4. голоцюцьок — Голоцюцьок, -цька м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150. Словник української мови Грінченка