голоцюцьок

Значення в інших словниках

1. голоцюцьок — голоцю́цьок іменник чоловічого роду, істота безпере пташеня діал. Орфографічний словник української мови
2. голоцюцьок — ГОЛОЦЮ́ЦЬОК, цька, ч., діал. Голопуцьок (у 1 знач.). Павлик .. раз прибіг до батька й приніс пучок козельків і повне гніздо горобиних голоцюцьків (І. Нечуй-Левицький); – А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: “Що оце, мамо?” – “То, кажу, птичачі [пташині] діти такі” (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
3. голоцюцьок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
4. голоцюцьок — Голоцюцьок, -цька м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150. Словник української мови Грінченка