голочка
ГО́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до го́лка.
Держить [Оксана] у руках або рукав від сорочки, а голочка застромлена спочива… (Кв.-Осн.,ІІ,1956,443);
В піджачок З голочок Одягнувся їжачок (Стельмах, Колосок.., 1959, 50);
*Образно. Крізь основне, крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (Тудор, Вибр., 1949, 28);
*У порівн. Зуби — білі, тонкі та довгі, мов голочки (Мирний, 1, 1954, 353).
◊ [Як] з го́лочки — те саме, що [Як] з го́лки ( див. го́лка).
На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Мирний, І, 1954, 339);
Він рум’яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (Кундзич, Дієзи.., 1956, 7);
— У нас.. нова школа добудовується. То ж хочемо, щоб усе було, як з голочки (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 75).
Значення в інших словниках
- голочка — го́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири го́лочки Орфографічний словник української мови
- голочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до голка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голочка — ГО́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до го́лка. Держить [Оксана] у руках .. рукав від сорочки, а голочка застромлена спочива... (Г. Квітка-Основ'яненко); Зір Бобровницького ще ніколи не був таким чутливим: у пам'ять падали, як у повноводу річку... Словник української мови у 20 томах
- голочка — див. голка Словник синонімів Вусика
- голочка — (як) з го́лочки. 1. Новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо. На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний); Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). як з го́лки. Фразеологічний словник української мови
- голочка — Голочка, -ки ж. ум. отъ голка. Словник української мови Грінченка