голота

БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко. Пропливали будинки заможних жителів і халупи ткачів та іншої бідноти (П. Кочура); І теє жадання якесь невимовне, Неначеб хотілось все вгору летіть, ..Де лиха немає, біднота не стогне, Де нічого серцю боліть і щеміть (В. Самійленко); І очолив він разом з тодішнім юнаком Яковом Кізкою бідняцтво з Підлісся та й з інших частин села (Є. Кротевич); Вона ж (дівчина) тут всю землю в хазяїв забрала та злидоті передала (Ю. Збанацький); Він ще випив і продовжував: — Сашку свою викинь з голови. Злидня і обратно ж гола, як бубон (Є. Кравченко); Байраки-яри кишать голотою. Серед темної ночі палали заграви (А. Головко); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (М. Чернявський); Голик всю звільнив сірому, Волю дав трудівникам, Бідакам і кріпакам (Л. Первомайський); Пуд золота, даний од сили багатства, Не може рівняться з дрібком од харпацтва (А. Кримський). — Пор. бідня́к.

ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл., БИ́ДЛО зневажл.; ХЛО́ПСТВО, МУЖИ́ЦТВО (про селян). У королівському палаці столи були накриті на п'ять тисяч кувертів, на площах для простолюду стояли бочки з пивом (з газети); — Сам він українець, а цікавиться долею польського простолюддя (Р. Іваничук); Ці епіграми передавались з уст в уста по всьому Пітеру, навіть серед простонароддя (О. Ільченко); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут (у шинку) п'яне море темної простоти... (Панас Мирний); Чом тобі не рай? Ти, паноче, гріш збирай, А простацтво злісне Знов тягне ярмо залізне (переклад М. Зерова); Як втлумачити бурхливій черні, що ніяка небезпека їм не загрожує і що від походу вона матиме тільки прибуток (З. Тулуб); Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич); Заклопотана голота, зіщулившись од холоду, підтюпцем протискувалась серед шляхетно вбраних пань та панів (О. Досвітній); Панської худоби доглядав панок-ляшок Оношко, дуже лютий до хлопів-бидла (Д. Мордовець); Москвофільство панувало по всіх селах і містечках повіту, його підтримувало майже все, очолюване священиками-москвофілами, хлопство (Д. Бедзик); Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво (Панас Мирний).