1. Словник синонімів української мови

голосіння

ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Жінка заголосила тим сумним голосінням, яким тужила колись моя мати над батьковою домовиною (І. Ле); Початок війни.. Коротке прощання на вигоні, чиєсь тужіння (Є. Кравченко); За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький); Плач і тужба в хаті. У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); Разючу подібність, особливо з музичного боку, виявляють, наприклад, гуцульські похоронні заводини і окремі весільні пісні з невольницькими плачами та думами (з журналу); До похоронних заводів дуже близько підходять своєю пісенною будовою історичні думи (М. Колесса); Тепер вже могла починатися справжня процедура квітчання молодих крещатим барвінком, співи дружок та причитання матерів (Ю. Смолич); І це страшне мужеське (чоловіче) голосіння, і дзвони,.. і причитування женщин (жінок), і похоронні співи священиків, і шум потоку.. — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Хоткевич).

ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р. Іваничук); Вдома на Коровайного чекали сльози та дорікання (Д. Бедзик); Та ще надія б'ється в голосіннях! (М. Вінграновський); Молода жінка не витримала. Поникла головою, зайшлася в мовчазному риданні (П. Загребельний); Кожний небіжчик — добрий, це давня істина, й по цій промові почулось рюмсання та схлипування (Є. Гуцало); Знову спати! Юра вже був готовий одчайдушним ревом заявити своє обурення і свій протест (Ю. Смолич); Запряже (Максим) їх (братів) у ґринджолята, як зимою, сяде сам за пана й батогом поганяє,.. поки не вшкварне так, що реви на всю вулицю... (Панас Мирний); Ми всі кричимо, просимо. Ціле ревище в хаті (збірник "Народні оповідання"); Багатому життя, а бідному виття (прислів'я); Увірилась йому своїми хлипами (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. пла́кати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосіння — голосі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. голосіння — (над мерцем) заводи, заводини, голосьба, плач; (за ким) тужба, побивання; Р. лемент, КРИК, ридання. Словник синонімів Караванського
  3. голосіння — -я, с. 1》 Дія за знач. голосити I 1), 2) і звуки, утворювані цією дією. 2》 Старовинні народні обрядові пісні (на похоронах, весіллі і т. ін.); плач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голосіння — ГОЛОСІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. голоси́ти¹ 1, 2 і звуки, утворювані цією дією. Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?... Словник української мови у 20 томах
  5. ГОЛОСІННЯ — • ГОЛОСІННЯ , тужіння, плачі — жанр усної народної поетичної творчості, пов'язаний з похоронними та ін. обрядами. Виникли в первіснообщинному суспільстві як вияв жалю за померлим. Українська літературна енциклопедія
  6. голосіння — див. крик Словник синонімів Вусика
  7. голосіння — Обов'язкове оплакування померлих, тісно пов'язане з похоронним обрядом або поминальними святами глибокої давнини, окремий жанр усної словесності; за народними віруваннями українців мрець — небезпечний демон і одночасно доброчинець... Універсальний словник-енциклопедія
  8. голосіння — Голосі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. голосіння — ГОЛОСІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. голоси́ти¹ 1, 2 і звуки, утворювані цією дією. Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? (Л. Укр., І, 1951, 41); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння (Мирний, II, 1954, 300); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  10. голосіння — Голосіння, -ня с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв. Словник української мови Грінченка