1. Словник української мови в 11 томах

голосіння

ГОЛОСІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. голоси́ти¹ 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.

Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? (Л. Укр., І, 1951, 41);

Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння (Мирний, II, 1954, 300);

*У порівн. Голос дзвонів на далекій дзвіниці чувся тепер.., як жалібне голосіння по помершім [померлому] (Фр., IV, 1950, 339).

2. Старовинні народні обрядові пісні (на похоронах, весіллі і т. ін.); плач.

Незаперечна схожість дум з голосінням виявляється не тільки в їх окремих образах, але перш за все в речитативно-імпровізаційній манері виконання (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосіння — голосі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. голосіння — (над мерцем) заводи, заводини, голосьба, плач; (за ким) тужба, побивання; Р. лемент, КРИК, ридання. Словник синонімів Караванського
  3. голосіння — -я, с. 1》 Дія за знач. голосити I 1), 2) і звуки, утворювані цією дією. 2》 Старовинні народні обрядові пісні (на похоронах, весіллі і т. ін.); плач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голосіння — ГОЛОСІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. голоси́ти¹ 1, 2 і звуки, утворювані цією дією. Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?... Словник української мови у 20 томах
  5. ГОЛОСІННЯ — • ГОЛОСІННЯ , тужіння, плачі — жанр усної народної поетичної творчості, пов'язаний з похоронними та ін. обрядами. Виникли в первіснообщинному суспільстві як вияв жалю за померлим. Українська літературна енциклопедія
  6. голосіння — див. крик Словник синонімів Вусика
  7. голосіння — Обов'язкове оплакування померлих, тісно пов'язане з похоронним обрядом або поминальними святами глибокої давнини, окремий жанр усної словесності; за народними віруваннями українців мрець — небезпечний демон і одночасно доброчинець... Універсальний словник-енциклопедія
  8. голосіння — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. голосіння — Голосі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. голосіння — Голосіння, -ня с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв. Словник української мови Грінченка