голуб'я

ГОЛУБ'Я́, я́ти, с.

1. Те саме, що голубеня́.

Мабуть, не було гнізда, з якого б він [кіт] не потяг голуб'яти (П. Автомонов);

* У порівн. Удвох собі похожають [походжають], Мов ті голуб'ята (Т. Шевченко).

2. розм. Пестливе називання кого-небудь (перев. при звертанні до дитини, молодої людини).

Я не журюся, голуб'я кохане (з народної пісні);

– Знаєте що, голуб'ята, їдьмо на Сиваш (Олесь Досвітній);

– Заходьте, заходьте, голуб'ята, – прошамкотіла бабуся (В. Собко).