голь
ГОЛЬ, і, ж., заст.
Голота.
За рідний край, за власний сон Він бився на Сулі. А з ним такая ж голь сама, Що їй – і виходу нема (І. Багряний);
Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Микола Чернявський);
– Чи така, як ви, голь потрібна комусь? (Д. Міщенко).
(1) Нещади́ма голь – дуже бідні люди; голота.
Стара супиться та все бурчить: – Нащо нам та голь нещадима здалася! (Марко Вовчок);
– Народ пливе до нас з усього краю... Нещадима голь! (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голь — голь іменник жіночого роду голота арх. Орфографічний словник української мови
- голь — -і, ж., заст. Голота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голь — Голота, див. бідняк, обірванець, пролетаріят Словник чужослів Павло Штепа
- голь — БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко. Словник синонімів української мови
- голь — ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота. Стара супиться та все бурчить: — Нащо нам та голь нещадима здалася! (Вовчок, І, 1955, 113); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Черн., Поезії, 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
- голь — Голь, -лі ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513. Словник української мови Грінченка