1. Орфографічний словник української мови

голь

голь

іменник жіночого роду

голота

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голь — -і, ж., заст. Голота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голь — Голота, див. бідняк, обірванець, пролетаріят Словник чужослів Павло Штепа
  3. голь — ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота. За рідний край, за власний сон Він бився на Сулі. А з ним такая ж голь сама, Що їй – і виходу нема (І. Багряний); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Микола Чернявський); – Чи така, як ви, голь потрібна комусь? (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. голь — БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко. Словник синонімів української мови
  5. голь — ГОЛЬ, і, ж., заст. Голота. Стара супиться та все бурчить: — Нащо нам та голь нещадима здалася! (Вовчок, І, 1955, 113); Голь, а кожне норовить Вдати з себе лорда (Черн., Поезії, 1959, 124). Словник української мови в 11 томах
  6. голь — Голь, -лі ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513. Словник української мови Грінченка