голіард

ГОЛІА́РД, а, ч., іст.

У середньовічній Європі – мандрівний актор – автор і виконавець пісень, учасник сатиричних вистав, перев. антиклерикальних.

Пронизана античними й біблійними ремінісценціями, творчість голіардів була звернена до підготовленої аудиторії, тобто не до рицарства, купецтва чи простолюду, а до самих же кліриків (з наук. літ.);

Голіард складав сатиричні, любовні, застільні пісні, пародії на католицьку церкву й церковників, за що переслідувався ними (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me