голіаф
ГОЛІА́Ф, а, ч.
1. Велетень, предмет величезного розміру (назва пов'язана з ім'ям біблійного велетня, переможеного у двобої пастухом Давидом).
Служили у Троян два брати, Із них був всякий голіаф: Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Котляревський);
Мені страх хочеться, голіафе, кинуть тебе ось тут на землицю столітній сосні під ноги! (О. Кобилянська);
Потужні панцирні голіафи, яких так важко було вразити в морській баталії, з фатальною періодичністю вибухнули в мирних бухтах (з наук.-попул. літ.).
2. Безхвоста земноводна тварина родини жаб, що зустрічається в Центральній Африці.
Жаба-голіаф – найбільша жаба у світі. Довжина її тіла (без задніх ніг) перевищує 25 сантиметрів, а вага досягає 3,5–5 кг (з наук.-попул. літ.);
Жаба-голіаф була виявлена на початку XX століття (із журн.).
3. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці.
Голіафи можуть досягати 80–100 г і є найважчими жуками у світі (з наук.-попул. літ.);
Голіафи – близькі родичі наших хрущів, однак значно крупніші за них (досягають 10 сантиметрів і більше в довжину) (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- голіаф — голіа́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голіаф — За біблійною легендою (Перша книга царств, 17), філістимлянський велетень. Так називають людину дуже високого зросту і значної фізичної сили. Словник крилатих висловів
- голіаф — -а, ч. 1》 За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2》 перен. Гігант. 3》 Безхвоста земноводна тварина родини жаб. 4》 Великий жук родини пластинчатовусих, поширений у Центральній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голіаф — голіа́ф 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. Переносно – гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Словник іншомовних слів Мельничука