Голіаф

За біблійною легендою (Перша книга царств, 17), філістимлянський велетень.

Так називають людину дуже високого зросту і значної фізичної сили.

Джерело: Словник крилатих висловів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голіаф — голіа́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голіаф — -а, ч. 1》 За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2》 перен. Гігант. 3》 Безхвоста земноводна тварина родини жаб. 4》 Великий жук родини пластинчатовусих, поширений у Центральній Африці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голіаф — ГОЛІА́Ф, а, ч. 1. Велетень, предмет величезного розміру (назва пов'язана з ім'ям біблійного велетня, переможеного у двобої пастухом Давидом). Служили у Троян два брати, Із них був всякий голіаф: Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Словник української мови у 20 томах
  4. голіаф — голіа́ф 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. Переносно – гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Словник іншомовних слів Мельничука