голівочка
ГОЛІ́ВОЧКА, и, ж.
Пестл. до голі́вка.
Голівочка, як маківочка, хоч витруси та й викинь (приказка);
Галя не раз, не двічi пiдносила голiвочку з братових колiн, не двiчi, не тричi i ручечки угору простягала, поки не опинилась у його [нього] сама на колiнах, не обняла його за шию та не притулилася личеньком до його плеча (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me