голільник

ГОЛІ́ЛЬНИК, а, ч., заст.

Те саме, що голя́р.

Вони [хворі] вже нічого не ждуть, крім голільника й лазні в суботу (Є. Пашковський);

Ритор Лібаній свідчив, що при імператорі Юліані подвизалося “поварів тисячі, голільників борід не менше” (з наук.-попул. літ.).