голінеба
ГОЛІНЕ́БА, присл., розм.
Під відкритим небом; просто неба.
Дідько запалював у печі, примощувався на тепліючій черені голінеба (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ГОЛІНЕ́БА, присл., розм.
Під відкритим небом; просто неба.
Дідько запалював у печі, примощувався на тепліючій черені голінеба (В. Дрозд).