1. Словник української мови у 20 томах

гомеопат

ГОМЕОПА́Т, а, ч.

Фахівець із гомеопатії.

Гомеопати виступають проти придушення шкірних захворювань, часто заперечують щеплення, а гомеопатична критика фармакології вже призвела до жорсткого протистояння цих напрямків (з наук.-попул. літ.);

[Неоніла:] А ти знаєш, що її батько – гомеопат (В. Собко);

А скіфські лікарі-гомеопати були тоді відомі на весь світ (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомеопат — гомеопа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гомеопат — -а, ч. Лікар – фахівець із гомеопатії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомеопат — Гомеопа́т, -та; -па́ти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гомеопат — ГОМЕОПА́Т, а, ч. Лікар — фахівець з гомеопатії. [Неоніла:] А ти знаєш, що її батько — гомеопат (Собко, П’єси, 1958, 342). Словник української мови в 11 томах