гомеопат
ГОМЕОПА́Т, а, ч. Лікар — фахівець з гомеопатії.
[Неоніла:] А ти знаєш, що її батько — гомеопат (Собко, П’єси, 1958, 342).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомеопат — гомеопа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гомеопат — -а, ч. Лікар – фахівець із гомеопатії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомеопат — ГОМЕОПА́Т, а, ч. Фахівець із гомеопатії. Гомеопати виступають проти придушення шкірних захворювань, часто заперечують щеплення, а гомеопатична критика фармакології вже призвела до жорсткого протистояння цих напрямків (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- гомеопат — Гомеопа́т, -та; -па́ти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)