гомеопатія

ГОМЕОПА́ТІЯ, ї, ж.

Система лікування хвороб, в основі якої лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великій кількості викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів певного захворювання.

У гомеопатії відомі кілька тисяч рослинних і тваринних організмів, з яких можна добувати лікувальні речовини (з наук.-попул. літ.);

Гомеопатія отримала популярність у всьому світі завдяки тому, що лікує не тільки хворобу, але й причини її виникнення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомеопатія — гомеопа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гомеопатія — -ї, ж. Метод лікування хвороб, в основі якого лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомеопатія — гомеопа́тія (від гомео... і ...патія) метод лікування хвороб, в основу якого покладено застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гомеопатія — Метод лікування; полягає у призначенні малих доз таких засобів, які у більших дозах викликають симптоми, подібні до симптомів певної хвороби. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гомеопатія — Гомеопа́тія, -тії, -тією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гомеопатія — ГОМЕОПА́ТІЯ, ї, ж. Метод лікування хвороб, в основі якого лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. Словник української мови в 11 томах