гомеопатія
ГОМЕОПА́ТІЯ, ї, ж. Метод лікування хвороб, в основі якого лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання.
У гомеопатії відомі кілька тисяч рослинних і тваринних організмів, з яких можна добувати лікувальні речовини (Веч. Київ, 19.XII 1957, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомеопатія — гомеопа́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомеопатія — -ї, ж. Метод лікування хвороб, в основі якого лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомеопатія — ГОМЕОПА́ТІЯ, ї, ж. Система лікування хвороб, в основі якої лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великій кількості викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів певного захворювання. Словник української мови у 20 томах
- гомеопатія — гомеопа́тія (від гомео... і ...патія) метод лікування хвороб, в основу якого покладено застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. Словник іншомовних слів Мельничука
- гомеопатія — Метод лікування; полягає у призначенні малих доз таких засобів, які у більших дозах викликають симптоми, подібні до симптомів певної хвороби. Універсальний словник-енциклопедія
- гомеопатія — Гомеопа́тія, -тії, -тією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)