гомозиготний

ГОМОЗИГО́ТНИЙ, а, е, біол.

Який має однорідну спадкову основу внаслідок походження від батьків із відносно однаковими спадковими властивостями чи ознаками.

Стабілізуюча форма природного відбору обмежує нагромадження рецесивних гомозиготних ембріонів тварин із потенційно світлою мастю (з наук. літ.);

Дальтонізм виявляється лише у жінок, гомозиготних за рецесивною алеллю (з наук.-попул. літ.);

Гомозиготна рослина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомозиготний — гомозиго́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гомозиготний — -а, -е. Стос. до гомозиготи. Великий тлумачний словник сучасної мови