гомозиготність
ГОМОЗИГО́ТНІСТЬ, ності, ж., біол.
Властивість за знач. гомозиго́тний.
Пшениця є самозапильником, у якого природно високий ступінь гомозиготності має забезпечувати нежиттєздатність клітин з абераціями (з наук. літ.);
Унаслідок спорідненого схрещування організмів із кожним наступним поколінням підвищується гомозиготність гібридів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомозиготність — гомозиго́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомозиготність — -ності, ж. Стан організму, в гомологічних хромосомах якого одночасно присутні однакові алелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомозиготність — гомозиго́тність (від гомо... і зигота) стан спадкового апарата організму, при якому його гомологічні хромосоми ідентичні за якістю алелів та взаєморозташуванням усіх або частини генів. Організми, які містять у гомологічних хромосомах такі ідентичні алелі, називають гомозиготними. Словник іншомовних слів Мельничука