1. Словник української мови у 20 томах

гомозний

ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е.

Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом).

Навесні сад приводили до ладу: зрізали сухі гілки, зрубували гомозні дерева, розпушували землю (із журн.);

Бавовну збирають відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомозний — гомо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гомозний — гумозний, -а, -е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомозний — ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Бавовну збирають окремо по товарних сортах відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (Колг. енц., І, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах