гомозний
ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом).
Бавовну збирають окремо по товарних сортах відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (Колг. енц., І, 1956, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомозний — гомо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- гомозний — гумозний, -а, -е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомозний — ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Навесні сад приводили до ладу: зрізали сухі гілки, зрубували гомозні дерева, розпушували землю (із журн.); Бавовну збирають відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах