гомоз
ГОМО́З, ГУМО́З, у, ч. Хвороба кісточкових плодових дерев (рідше цитрусових), що супроводиться виділенням рідкої маси (камеді) з їх тканини; камедетеча.
Захворювання на гомоз характеризується витіканням камеді із гілок, стовбурів, рідше коренів сливових (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 93);
Гомоз.. Захворювання проявляється у відмиранні кори, яке супроводиться виділенням глею (Захист рослин.., 1952, 560);
// Бактеріальна хвороба бавовника, при якій гниє коріння або з’являються маслянисто-прозорі плями на листках, сім’ядолях і стеблах.
Із хвороб бавовнику найбільшої шкоди завдають гомоз (бактеріоз), коренева гниль і в’янення (Техн. культ., 1956, 270).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомоз — гомо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гомоз — гумоз, -у, ч. Хвороба кісточкових плодових дерев, що супроводжується виділенням рідкої маси (камеді) з їхньої тканини; камедетеча. || Бактеріальна хвороба бавовнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомоз — ГОМО́З, ГУМО́З, у, ч. Хвороба кісточкових плодових дерев, а також цитрусових, що супроводиться виділенням рідкої маси (камеді) з їхньої тканини; камедетеча. Словник української мови у 20 томах
- гомоз — гомо́з, гумо́з (франц. gommose, від лат. gummi, грец. κόμμι – камедь) хвороба деяких рослин (здебільшого кісточкових плодових), що супроводиться виділенням камеді із стебел, а іноді й з листя. Інша назва – камедетеча. Словник іншомовних слів Мельничука
- гомоз — ГОМО́З (ГУМО́З) (хвороба кісточкових плодових дерев), ГЛЕЄТЕ́ЧА, КАМЕДЕТЕ́ЧА книжн. Глеєтеча (гомоз) буває від механічних пошкоджень, сонячних опіків, морозобою, пошкодження комахами, хворобами та надмірного внесення добрив (з газети)... Словник синонімів української мови