гомойосмотичність
ГОМОЙОСМОТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. гомойосмоти́чний.
Концентрація іонів у тканинах усіх тварин і рослин набагато вища, ніж у прісній воді, тому у водних мешканців виникли механізми, що дозволяють підтримувати гомойосмотичність у різко гіпотонічному середовищі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me