гомойосмотичність

ГОМОЙОСМОТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. гомойосмоти́чний.

Концентрація іонів у тканинах усіх тварин і рослин набагато вища, ніж у прісній воді, тому у водних мешканців виникли механізми, що дозволяють підтримувати гомойосмотичність у різко гіпотонічному середовищі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me