гомойотермний

ГОМОЙОТЕ́РМНИЙ, а, е, біол.

Який має сталу температуру (про живі організми).

У гомойотермних ссавців у ході еволюції залишився реліктовий механізм температурної адаптації колагенового каркасу сполучної тканини організму (з наук. літ.);

Підтримання температурного гомеостазису гомойотермного організму в умовах холоду потребує вироблення тепла у внутрішніх органах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомойотермний — -а, -е. Той, що має сталу температуру. Гомойотермні тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гомойотермний — гомойоте́рмний (від грец. ομοιος – подібний, однаковий і ...термний) той, що має сталу температуру; ¤ г-і тварини – тварини, що мають певну сталу температуру тіла, яка майже не залежить від температури зовнішнього середовища. Інша назва – теплокровні тварини. Словник іншомовних слів Мельничука