гомойотермність

ГОМОЙОТЕ́РМНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. гомойоте́рмний.

Гомойотермність птахів та ссавців має морфофізіологічну основу – підвищення рівня обміну речовин шляхом інтенсифікації травлення, дихання (з наук.-попул. літ.);

Організм людини характеризується гомойотермністю, тобто здатністю підтримувати постійну температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me