гомойотермність
ГОМОЙОТЕ́РМНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. гомойоте́рмний.
Гомойотермність птахів та ссавців має морфофізіологічну основу – підвищення рівня обміну речовин шляхом інтенсифікації травлення, дихання (з наук.-попул. літ.);
Організм людини характеризується гомойотермністю, тобто здатністю підтримувати постійну температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me