гомономія
ГОМОНО́МІЯ, ї, ж., біол.
Розміщення подібних частин організму навколо його поперечної осі або по осі окремого органа.
Метамери можуть бути цілком подібні один до одного по всій довжині тіла (гомономія) або функціонально і структурно різними (гетерономія) (з наук. літ.);
Гомономію демонструють членистоногі тварини – через однорідність сегментів свого тіла (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомономія — гомоно́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомономія — -ї, ж. Розміщення подібних частин організму навколо його поперечної осі або вздовж осі окремого органа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомономія — гомоно́мія (від гомо... і ...номія) окремий випадок гомології, розміщення подібних частин організму навколо його поперечної осі або по осі окремого органа. Такі частини називають гомономними, або парамерами. Словник іншомовних слів Мельничука