гомофонічний
ГОМОФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз.
Те саме, що гомофо́нний.
Характерною рисою Лисенкового стилю став гомофонічний виклад, у якому відбувається “поліфонізація” окремих партій (з наук. літ.);
Еміліо де Кавальєрі належав до групи музичних діячів XVI століття, які прагнули воскресити давньогрецьку драматичну музику і дати перевагу гомофонічній музиці над поліфонічною (з навч. літ.);
Гомофонічне звучання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомофонічний — -а, -е. Прикм. до гомофонія. Великий тлумачний словник сучасної мови