гомінізація

ГОМІНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Набуття рис, характерних для сучасної людини.

Виникнення свідомості – результат групової гомінізації пращурів людини, внаслідок якої склалися умови для персоналізації окремих індивідів, індивідуальної еволюції людей, їх соціалізації (з наук. літ.);

Науковці підкреслюють високий рівень гомінізації неандертальців (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомінізація — -ї, ж. Процес еволюційного перетворення предка людини з викопних вищих приматів в сучасну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови