гомінізація
ГОМІНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Набуття рис, характерних для сучасної людини.
Виникнення свідомості – результат групової гомінізації пращурів людини, внаслідок якої склалися умови для персоналізації окремих індивідів, індивідуальної еволюції людей, їх соціалізації (з наук. літ.);
Науковці підкреслюють високий рівень гомінізації неандертальців (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомінізація — -ї, ж. Процес еволюційного перетворення предка людини з викопних вищих приматів в сучасну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови