1. Словник української мови у 20 томах

гонгоризм

ГОНГОРИ́ЗМ, у, ч.

Напрямок барокової поезії XVI–XVII ст., названий на честь іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе, що тяжів до метафоризації вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, абсолютизації аристократичного духу.

Опонентами гонгоризму були Лопе де Вега і Кеведо (з навч. літ.);

Ідеологічним аналогом гонгоризму в італійській літературі був маринізм (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонгоризм — -у, ч. Аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., що стверджувала безсюжетність, культ "чистої форми". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гонгоризм — • гонгоризм (ісп. gongorismo) , культеранізм — поетична школа в ісп. поезії 16 — 17 ст., явище, аналогічне італ. маринізму, преціозній літературі у Франції. Зачинателем був ісп. поет-аристократ Л. де Гонгора-і-Арготе. Українська літературна енциклопедія
  3. гонгоризм — гонгори́зм (ісп. gongorismo) аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., основоположником якої був поет Луїс де Гонгора-і-Арготе. Г. стверджував безсюжетність, культ «чистої форми», ускладненість поетичної мови. Словник іншомовних слів Мельничука