гонгоризм

гонгори́зм

• гонгоризм

(ісп. gongorismo)

, культеранізм — поетична школа в ісп. поезії 16 — 17 ст., явище, аналогічне італ. маринізму, преціозній літературі у Франції. Зачинателем був ісп. поет-аристократ Л. де Гонгора-і-Арготе. Гонгористи закликали писати для обраних, утверджували культ "чистої форми", вишуканість і воднзчас зумисну ускладненість поетичної мови. У 18 ст. Г. став синонімом манірної, формалістичної поезії. Інтерес до Г. відродився на поч. 20 ст., коли вплив його позначився на творчості Ф. Гарсіа Лорки, Р. Альберті, М. Ернандеса та ін. поетів.

Г. Л. Рубанова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонгоризм — -у, ч. Аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., що стверджувала безсюжетність, культ "чистої форми". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гонгоризм — ГОНГОРИ́ЗМ, у, ч. Напрямок барокової поезії XVI–XVII ст., названий на честь іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе, що тяжів до метафоризації вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, абсолютизації аристократичного духу. Словник української мови у 20 томах
  3. гонгоризм — гонгори́зм (ісп. gongorismo) аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., основоположником якої був поет Луїс де Гонгора-і-Арготе. Г. стверджував безсюжетність, культ «чистої форми», ускладненість поетичної мови. Словник іншомовних слів Мельничука