гонорарний

ГОНОРА́РНИЙ, а, е.

Прикм. до гонора́р.

Став [Ярчик] сполохано думати про наближення моменту розплати і як при цьому він буде змушений витягати всю товсту гонорарну пачку з кишені (Ю. Андрухович);

Гонорарні суми з кількома нулями я отримував там в акуратних конвертиках (О. Ірванець);

Де-де, а над гонорарною відомістю всі потрудилися в поті чола свого (з газ.);

// Який передбачає виплату гонорару.

Я заплатив усі борги, відмовився від “гонорарних справ”, і наш бюджет щомісяця примушує нас приймати різні героїчні постанови: ми ходимо на дешеві місця в театр три рази на тиждень, пробуємо свої сили на вегетаріанстві, я курю дешевий тютюн (В. Винниченко);

Окремі видання пропонувалося здійснити на гонорарних засадах, оформляти як замовні (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонорарний — гонора́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гонорарний — -а, -е. Прикм. до гонорар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гонорарний — ГОНОРА́РНИЙ, а, е. Прикм. до гонора́р. Де-де, а над гонорарною відомістю всі потрудилися в поті лиця свого (Веч. Київ, 18.11 1958, 2). Словник української мови в 11 томах