гоноративний

ГОНОРАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Прикм. до гонорати́в.

Гоноративні й адресивні словоформи мають різні відтінки, покликані забезпечити належний рівень розмови осіб різного соціального статусу (з наук. літ.);

До лексичних засобів категорії ввічливості у корейській мові належать спеціальні гоноративні та депрециативні еквіваленти певної групи іменників, займенників і дієслів (з наук. літ.);

Серед функціональних стилів тибетської мови окремо виділяється гоноративний стиль, призначений для спілкування із високопосадовцями (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me