гоноративний
ГОНОРАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Прикм. до гонорати́в.
Гоноративні й адресивні словоформи мають різні відтінки, покликані забезпечити належний рівень розмови осіб різного соціального статусу (з наук. літ.);
До лексичних засобів категорії ввічливості у корейській мові належать спеціальні гоноративні та депрециативні еквіваленти певної групи іменників, займенників і дієслів (з наук. літ.);
Серед функціональних стилів тибетської мови окремо виділяється гоноративний стиль, призначений для спілкування із високопосадовцями (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me