гоноровість

ГОНОРО́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до гоноро́вий.

Княжичу сподобалася гоноровість Тарнавки. Однак не звик він до відмов (з легенди);

Про гоноровість хробачка свідчила домівка, яку він власноруч виготовив (з казки);

Надмірна гоноровість заважала Олені побудувати теплі стосунки із колективом (з газ.).