гопак

ГОПА́К, а́, ч.

Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий.

Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (О. Десняк);

З вечора допізна гасаємо по всіх кутках села, де під будь-яке свято танці, гулі, де земля двигтить та куриться від гопаків та польок (О. Гончар);

Кресав гопак вогонь з-під підошов (Л. Костенко);

// Музика до цього танцю.

Василь заграв якогось гопака. Клим схопив Ганну, і пішли в танець (У. Самчук);

Музики вдарили гопака, він пішов у танець (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гопак — гопа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гопак — -а, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Бойовий гопак — стрибкова система віддаленого бою зі складними акробатичними вправами, численними імітаціями ударів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гопак — (від вигуку 'гоп') — український народний танець запорізького походження. Розмір 2/4. Виконується соло або групами в швидкому темпі з використанням віртуозних карколомних стрибків. Словник-довідник музичних термінів
  4. гопак — Укр. народний танець, виконується в колі або парами з розмахом і раптовими оборотами; у чоловічих кроках багато підскоків і присідань: випади, плазунець, човганець;... Універсальний словник-енциклопедія
  5. гопак — ГОПА́К, а́, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (Десняк, 1, 1955, 406); // Музика до цього танцю. Словник української мови в 11 томах
  6. гопак — Гопак, -ка м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. К. ЧР. 259. Словник української мови Грінченка