гопак
ГОПА́К, а́, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий.
Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (Десняк, 1, 1955, 406);
// Музика до цього танцю.
Музики вдарили гопака, він пішов у танець (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
◊ Гопака́ оддира́ти (сади́ти і т. ін.) — танцювати гопака із запалом.
Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Шевч., І, 1951, 78);
Микола не втерпів і почав проти Задерихвоста садити гопака (Н.-Лев., II, 1956, 232).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гопак — гопа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гопак — -а, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Бойовий гопак — стрибкова система віддаленого бою зі складними акробатичними вправами, численними імітаціями ударів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гопак — (від вигуку 'гоп') — український народний танець запорізького походження. Розмір 2/4. Виконується соло або групами в швидкому темпі з використанням віртуозних карколомних стрибків. Словник-довідник музичних термінів
- гопак — ГОПА́К, а́, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (О. Словник української мови у 20 томах
- гопак — Укр. народний танець, виконується в колі або парами з розмахом і раптовими оборотами; у чоловічих кроках багато підскоків і присідань: випади, плазунець, човганець;... Універсальний словник-енциклопедія
- гопак — Гопак, -ка м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. К. ЧР. 259. Словник української мови Грінченка