гопліт

ГОПЛІ́Т, а, ч.

Давньогрецький важкоозброєний піший воїн.

Гопліти служили в арміях давньогрецьких міст-держав і були, по суті, воїнами-громадянами, оскільки обов'язком будь-якого громадянина вільного полісу була військова служба (з наук. літ.);

Основним озброєнням гопліта були спис, щит та меч (з наук.-попул. літ.).