горбоносий

ГОРБОНО́СИЙ, а, е.

Який має ніс з горбинкою.

Коваль світив добре очима; з себе був сухий, як перець, горбоносий, русявий (Марко Вовчок);

– Найкращі боцмани скрізь були – наші чигиринці .. Чигиринець – високий, кощавий, горбоносий (Ю. Яновський);

// Який має опуклу верхню лінію морди (про тварин).

Виткнулась горбоноса голова великої нубійської кози, прив'язаної за передню ногу до кілка (Н. Королева);

Горбоносі сайгаки пасуться в цьому степу (О. Гончар);

// у знач. ім. горбоно́сий, сого, ч. Той, хто має ніс із горбинкою.

Змахнувши руками, горбоносий без звуку впав на тротуар (В. Владко);

Горбоносий, що стояв ближче від інших, уважно подивився на нього (Б. Левін);

Хрипким, тихим голосом спитав той горбоносий: – Де ваш коняр? (Ю. Логвин).