гордуватий
ГОРДУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи гордий.
Вона .. смуглява, рум'яна, як промінь вечірній, очі огневі, та тільки гордувата (Марко Вовчок);
А сей отець-настоятель був хоч на літа і старий, та на вдачу ярий, до того ще й гордуватий та пихатий і без краю зарозумілий (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гордуватий — гордува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- гордуватий — див. ГОНОРИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- гордуватий — -а, -е. Трохи гордий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордуватий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- гордуватий — ГОРДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гордий. Вона.. смуглява, рум’яна, як промінь вечірній, очі огневі, та тільки гордувата (Вовчок, VI, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах