гордувати
ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. чим. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим.
Ти гордуєш своєю красою .. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Я. Щоголів);
[Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (І. Карпенко-Карий);
// ким, чим і без дод. Вихваляти кого-, що-небудь або хвалитися чим-небудь; хвастати.
І батько і мати гордували своїм сином, хвалили дома, хвалили в людях (Панас Мирний);
[Маруся:] Ще й лихословиш мене та гордуєш перед усіма, що звів з ума!.. (М. Кропивницький).
2. Зневажливо, звисока ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим.
– Чому не йдеш заміж, Олесю? – питає стара тітка .. – Чого б тобі гордувати? (Марко Вовчок);
– Та все супиться, та все гордує, і говорити з людьми не хоче (Ганна Барвінок);
Не дуже й кохає її [Гафійку], видно, Петро. Бо не гордував би так (В. Бузько).
3. ким, чим. Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо; нехтувати ким-, чим-небудь.
– Не вернуся – забарюся: Гордуєш ти мною (з народної пісні);
[Круста:] Ні, друзі, не гордуйте сим вином (Леся Українка);
Тепер уже Георгіані .. був такий, як і всі, вже не гордував товариством (І. Багряний);
Чого ти мною так гордуєш, Чому ти слів моїх не чуєш, Коли тобі вклоняюсь я? (Д. Павличко).
Значення в інших словниках
- гордувати — гордува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гордувати — ПИШАТИСЯ, заноситися; (ким) греб|ув|ати, гордити, зневажати <�ігнорувати> кого, п! НЕХТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- гордувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. || Вихваляти кого-, що-небудь або хвалитися чим-небудь; хвастати. 2》 Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим. 3》 ким, чим. Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо; нехтувати ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- гордувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- гордувати — Гордува́ти, -ду́ю, -ду́єш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гордувати — ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Щог., Поезії, 1958, 283); [Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (К. Словник української мови в 11 томах
- гордувати — Гордувати, -дую, -єш гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує. Словник української мови Грінченка