гордувати
гордува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим.
|| Вихваляти кого-, що-небудь або хвалитися чим-небудь; хвастати.
2》 Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим.
3》 ким, чим. Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо; нехтувати ким-, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гордувати — гордува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гордувати — ПИШАТИСЯ, заноситися; (ким) греб|ув|ати, гордити, зневажати <�ігнорувати> кого, п! НЕХТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- гордувати — ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. чим. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. Ти гордуєш своєю красою .. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Я. Щоголів); [Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (І. Словник української мови у 20 томах
- гордувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- гордувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- гордувати — Гордува́ти, -ду́ю, -ду́єш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гордувати — ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Щог., Поезії, 1958, 283); [Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (К. Словник української мови в 11 томах
- гордувати — Гордувати, -дую, -єш гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує. Словник української мови Грінченка